Запобіжник — комутаційний електричний апарат, призначений для відключення ланцюга розмиканням або руйнуванням спеціально передбачених для цього струмопровідних частин під дією струму, що перевищує певне значення.
Запобіжник включається послідовно із споживачем електричного струму і розриває ланцюг струму при перевищенні ним номінального струму, струму, на який розрахований запобіжник.
За принципом дії при розриві струму в ланцюгу, що захищається, запобіжники поділяються на чотири класи - плавкі, електромеханічні, електронні і використовують нелінійні зворотні властивості по зміні опору після впливу надструму у деяких провідних напівпровідникових матеріалів (запобіжники, що самовідновлюються).
У плавких запобіжниках при перевищенні струму понад номінальний відбувається руйнування струмопровідного елемента запобіжника (розплавлення, випаровування), традиційно цей процес називають перегорянням або згорянням запобіжника.